Успішному проведенню такого аналізу сприяє колективний аналіз життєдіяльності, який передбачає активну участь в аналітичній роботі всіх суб’єктів виховного процесу, педагогів, учнів, батьків. Можна виділити такі форми колективного аналізу: усне опитування, анкетування, заповнення «відкритої сторінки думок», випуск різноманітних інформаційних листків, радіо- та фотогазет, стіннівок, виготовлення мальованого фільму «Справи минулого року», різноманітні форми колективного творчого аналізу (усний журнал, «жива газета», «телепрограма» тощо), огляд досягнень, самоатестації шкільного колективу, загальношкільні збори, присвячені підбиттю підсумків роботи протягом року.
 

Критеріально-орієнтований аналіз має бути спрямований на виявлення зміни показників результативності виховної роботи, ролі педагога-організатора у даному процесі, відповідно до розроблених критеріїв ефективності виховної діяльності даного навчального закладу.
 

Під час аналізу слід розрізняти критерії оцінювання результатів і критерії оцінювання процесу. Перші дають змогу визначити рівень розвиненості якостей особистості учнів, їх вихованості, навченості, соціалізації. Другі допомагають з’ясувати, як спрацьовує механізм виховання, як на результати останнього впливають ті чи інші чинники (умови).
 

Можуть бути обрані такі критерії:

• гуманність виховних відносин;

• ступінь залученості учнів до життєдіяльності шкільного колективу;

• рівень ділових та міжособистісних взаємовідносин;

• рівень розвитку самоврядування у гімназії;

• наявність соціальних зв’язків у шкільній спільноті.

 

Досвід роботи найкращих педагогів-організаторів показує, що форми фіксування отриманих результатів можуть бути довільними й залежать від досвіду конкретного педагога (щоденник педагога-організатора, тест, аналіз анкетування або усна інформація, що виголошується на засіданнях методичних об’єднань, зборах учнівського колективу тощо).

У другому розділі плану – «Цілі та завдання діяльності педагога-організатора» (в новому навчальному році)– зазначаються цільові орієнтири виховної діяльності педагога. На сьогодні його головною метою є виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості. У підході до визначення і формування мети, бажано керуватися наступним: 

• орієнтація на формування творчої особистості, її подальший розвиток і вдосконалення;

• визначення мети з урахуванням можливостей школи;

• орієнтація на те, щоб у кожній педагогічній дії, враховувалися гармонія взаємовідносин з людьми і самим собою;

• мета має бути сформульована таким чином, щоб результати наближення до неї можна було б передбачити і оцінити;

• цілі та завдання мають бути гнучкими, придатними до коригування, виконання яких дає змогу досягти поставленої мети.

 

У третьому розділі – «Основні напрями діяльності педагога-організатора» відповідно до результатів, отриманих у процесі аналізу виховної діяльності зазначених у першому розділі плану, та на основі сформульованих цілей і завдань виховної роботи педагог-організатор визначає напрями, форми та способи організації життєдіяльності шкільного колективу. Добір справ має бути системним, науково-обґрунтованим, тому педагогу-організатору слід під час планування спиратись на теоретичні та технологічні розробки з питань виховання. Перевагу слід віддавати тим справам, які пропонувались учнями. Також важливо правильно визначити термін виконання тих чи інших заходів. 
 

Логічним завершенням створення плану діяльності педагога-організатора є четвертий  розділ «Вивчення стану та ефективності виховного процесу в учнівському колективі». Його мета полягає у визначенні змін, що відбулися у розвитку особистості або дитячого колективу внаслідок застосування окремих методів, прийомів.
 

У ході діагностичної діяльності педагог-організатор може використовувати різноманітні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опитування (бесіду, інтерв’ю, анкетування), тестування, створення педагогічних ситуацій, методи експертного оцінювання, індивідуального і групового самооцінювання, вивчення продуктів творчої діяльності учнів тощо.
 

Планування – справа творча, тому педагог-організатор має право вибрати такий варіант, який найбільше відповідає його педагогічним переконанням, містить необхідну інформацію, є зручним для використання у повсякденній роботі.