«Я — учитель... Скільки разів ми повторюємо цю фразу! Друзям,
знайомим та й зовсім незнайомим людям за різних обставин.
А скільки внутрішніх монологів, коли сумніви переповнювали
душу, починалося саме цими словами. І з часом усе
заспокоювалося, знаходило своє пояснення, ставало на свої
місця. Так, ми — учителі і завжди, напевно, хотіли ними бути.
Мріяли стати хорошими учителями.
«Люди перестають мислити, коли перестають читати», — говорив
Д. Дідро, а вчитель перестає бути вчителем, коли перестає вчитися. Тож учіться: у відомих педагогів – А. Макаренка, В. Сухомлинського, Ш. Амонашвілі, перечитуйте їхню літературну спадщину. Учіться у своїх колег, навіть якщо у них менше досвіду чи нижча кваліфікаційна категорія від вашої, навчайтеся в учнів, адже вони, хоч і з меншим досвідом, завжди будуть іншими від вас, сучаснішими і просто молодшими. Не треба боятися здатися смішним і нерозумним, не треба боятися визнавати свої помилки, не треба боятися вчитися у тих, у кого є чому навчатися.
А треба вчитися весь час! Вчитися завжди! Вчитися всюди! Адже ми— учителі!».
