Сьогодні, гостро постає проблема порушення
психічного здоров'я дитини через
соціально-економічну ситуацію, що склалася в
країні. Негаразди на роботі, матеріальна
скрута, емоційне незадоволення дорослих та
інше – все це переноситься на дітей і порушує
психологічну рівновагу.
Дорослим потрібно:
-
формувати партнерські стосунки в сім'ї, уважно й шанобливо ставитися одне до одного, відкрито висловлювати свої почуття та обговорювати проблеми;
-
мирно розв’язувати конфлікти, уникати зайвих стресових ситуацій;
-
проаналізувати, яких психологічних травм дорослі зазнали в дитинстві, і спробувати за допомогою психологів подолати їх;
-
ознайомитися з основами дитячої та вікової психології;
-
розвивати у своїх дітях здатність розповідати про почуття батькам і друзям;
-
виховувати в дітях уміння захищати свої права.
Отож, турбуйтеся, щоб серце дитини не стало грубим, злим, холодним, байдужим і жорстоким в результаті «виховання». Говоріть з дитиною так, щоб не залишилось ніякого сумніву в тому, що Ви керуєтесь турботою про неї, а не бажанням відмахнутись, образити.
Пам’ятайте!
-
якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
-
якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності;
-
якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою;
-
якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
-
якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться сприймати інших;
-
якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе;
-
якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
-
якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
-
якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
-
якщо дитина живе в розумінні та привітності, вона вчиться знаходити любов у всьому світі.
Вислови, яких ніколи не повинна чути ваша дитина:
-
«Підеш в школу, – ще довідаєшся...»;
-
«Може там з тебе людину зроблять!...»;
-
«Мені такий хлопчик (таке ледащо...)не потрібний ...!»;
-
«Вчитель не такий»;
-
«Клас не підходящий, – не такий, як сусідній»;
-
«Наша школа гірша, ніж та (якась!)»;
-
«Перестань! Сядь і посидь! Набрид, мотаєшся тут перед очима!»;
-
«Дай здачі, чого сидиш?»;
-
«Вдома ти он яка швидка, а як без мене, то нічого не варта...»;
-
«А чого від нього чекати гарного? Він же...»;
-
«То й що, що вчителька казала писати ось тут, а я тобі кажу...»;
-
«Хай собі каже вчителька, а в нас немає часу ходити на вулицю, дивитись на ту берізку... Ще чого!..»;
-
«І що ти за дитина така! Он у інших діти як діти...»;
-
«Поклади на місце! Пам’ятаєш, як минулого разу... Втомилася я вже прибирати після тебе...»;
-
«І коли ти вже... До тебе треба п’ять няньок, щоб витримати...»;
-
«Скільки це може продовжуватися...»;
-
«Ти в мене найкраща, найгарніша, не те що та Тетянка... Ніколи нічого в неї нема: ні фарб, ні клею.. Не дружи з нею...».
Вислови, які хотіла почути ваша дитина:
-
«Ти мені дуже допоміг!»;
-
«Ти нас так порадувала! Ми знаємо, що ти нас не підведеш!»;
-
«Я подумала, а що як нам зробити отак... Знаєш, а в бабусі виходить саме так, як ми хочемо, але вона робить трохи інакше...»;
-
«Я тебе так люблю... Ти нам дуже потрібна...»;
-
«Ми з татом хочемо, щоб ... , тому, що....»;
-
«Я в тебе вірю...»;
-
«Подумай ще раз,... я теж колись зробила таку саму помилку...»;
-
«Якщо вчителька саме так просила написати, то звичайно, звісно ж...»;
-
«А ти подякувала Сергійку за фарби ?... А чому ти не запропонував Толі свою допомогу.... Я зробила б так...»;
-
«Колись давно я теж була у схожій ситуації... Знаєш, я подумала, може й тобі так зробити...».
-
«Давай з татом порадимося... Разом ми вигадаємо найкращий вихід...»;
-
«Мені було б приємно, якби ти... А бабуся мені вже давно казала, що дуже зраділа б, якби..»;
-
«У тебе сьогодні такий войовничий настрій... То може оголосимо війну бруду й пилу ... Допоможеш мені...»;
-
«В тебе таке непросте домашнє завдання. Ти розумний хлопчик, порався. Але додавши ще й охайності, вийде ідеально... Що, як ми зробимо так...»;
-
«Пам’ятаєш, як минулого разу я тебе хвалила, мені так сподобалось. Зроби й цього разу так, щоб я тебе похвалила...».
