(За Янушем Корчаком)

1. Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.

2. Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто
   талановита, не в усьому досягає успіху.

3. Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви,
   - допоможіть їй стати собою.

4. Запам”ятайте: найголовніший ваш обов”язок – розуміти
   й втішати. Ви – не суддя, не приклад для наслідування,
   а людина, на грудях якої можна виплакатись, і у п”ять,
   і в п”ятдесят років.

5. Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи доньки. Найгірще, якщо можете, а не робите.

6. Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.

7. Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

 

Почуйте серцем голос Вашої дитини:

• Окрім їжі, дайте мені тепло сердечність, безпечний спокій і вашу любов.

• Дозвольте втішатися моїми замислами у цьому дивному світі постійних змін.

• Дозвольте у міру своїх сил сідати, соватись, вставати, ходити, бігати, лазити, скакати.

• Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую “Забагато, задовго, зачасто”.

• Дозвольте мені ставити питання і отримувати чесні відповіді, а також експериментувати, шукати і досліджувати.

• Не ідентифікуйте ваші почуття і думки з природними потребами мого організму.

• Не карайте мене, коли я й так переживаю за невдачі, сама ж бо невдача є вже карою для мене.

• Говоріть до мене серцем, очима, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди мені зрозумілі.

• Нехай довкола мене живуть гарні і лагідні люди.

• Нехай тут царює мир – передумова мого розвитку.

• У вашій хаті відпустіть мені у власність один куточок і частину вашої уваги та вашого часу.

• Навчіть мене розуміти й відчувати красу і тішитися – радіти з усього, хоч би навіть і з найбільшою дурнички.

• Підтримуйте та заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю ще сотні помилок.

• Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є тільки дитиною і учнем.

• Надайте і мені частину відповідальності, вимірену до моїх сили і моїх можливостей.

• Навчіть мене брати участь у забаві, зайнятті і праці.

• Зважайте на мої забави і з них робіть висновки, як даватиму собі раду із життя і його труднощами.

• Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також “як” і “чому”.

• Учиніть усе, щоб я відчувала свою значимість і потрібність для вас, своє місце у планах вашої родини та школи.

• Будьте до мене доброзичливі та лояльні, щоб я навчалася відплачувати іншим людям тим самим.

• Покажіть, як дотримувати обіцянки, слова.

• Не думайте про мене лише як про немовля, коли я хочу рости і бути великою.

• Нехай ніколи не боюся втратити Вашу любов.

• Не накидайте мені Ваших переляків і острахів.

• Допоможіть мені потроху перемагати біль і марні забаганки, і тішитися майбутніми радощами.

• Навчіть мене рівноваги, коли ви на мене гніваєтеся, але не боятися гніву, коли він справедливий і виправданий.